Експати: Як Ріта Скомрова живе в Барселоні

Хотіли б переїхати жити в чудову Барселону? У нашої подруги Ріти теж була така мрія – і вона її здійснила. Як їй живеться в Барселоні, чи все там так добре, як ми собі уявляємо – Ріта розповіла нам.

Розкажи про себе.

Я живу в Барселоні вже четвертий рік. Останнім часом на питання, що я тут роблю, відповідаю так: займаюся улюбленою справою в улюбленому місті. Вчуся насолоджуватися життям тут і зараз, відчуваючи любов і радіючи простим речам, захоплююся психологією, езотерикою і східною філософією, практикую йогу, пранаяму, медитації і не мислю свого життя без подорожей.

Ще ми з друзями організували кіноклуб за інтересами і тепер кожного тижня збираємося в барі з затишними диванами, проектором та екраном і дивимося фільми в оригіналі з російськими субтитрами (для практики мови заодно), а потім їх обговорюємо. Фільми у нас в арсеналі різні: мотивують та надихаючі, з глибоким психологічним підгрунтям, анімація, психоделічні … Всім, хто відкритий до нової інформації і володіє широким кругозором, точно сподобається наша тусовка. (Шукайте на Фейсбуці Mindfulness Project BCN.)

А, так, працюю я візажистом/стилістом по волоссю: як з приватними клієнтами, створюючи образи для зйомок і різних заходів, так і з професійними моделями з агенцій. Взагалі фотосесії – мій улюблений напрямок: крім можливості творчого самовираження, я постійно подорожую по роботі, знайомлюся і спілкуюся з цікавими людьми. А яке це задоволення – бачити твої зйомки опублікованими в журналах!

Як вийшло, що ти опинилася в цьому місті?

Вийшло так, що я здійснила свою мрію. У 2013 році, побувавши тут вперше, я закохалася в місто і його атмосферу і стала розповідати друзям, що хочу вивчити іспанську і переїхати. Так, в мріях, пройшло півтора роки, ну а потім я поставила мету і взялася за вивчення мови, причому зловила такий потік і була настільки мотивована, що займалася днями безперервно. Через п’ять місяців, навесні 2015 року, купила квиток в один кінець і поїхала до Барселони – з невеликою валізою і робочим кейсом з косметикою та інструментами.

Не можу не розповісти про доленосне знайомство. Ще в Києві, десь через кілька місяців після старту вивчення іспанської, я зареєструвалася на сайтах з мовного обміну для практики мови. На одному з них познайомилася з іспанкою, вірніше каталонка, яка захоплювалася російською культурою і вивчала російську мову. Слово за слово, і я їй розповіла про свою мрію: про те, що хочу переїхати в Барселону і продовжувати розвиватися тут у своїй професії. І тут, уявляєте, вона пропонує мені приїхати до неї і пожити у неї перший час в обмін на мовну практику! Я до того, що, коли ти чогось прагнеш всією душею і це дійсно твій шлях, життя розкриває двері і надає можливості. Дуже вдячна моїй подрузі Фані за те, що зіграла таку значну роль в моєму житті.

Всі, хто хоч раз бував в Барселоні, виїжджають з міста закоханими в нього. Як ти думаєш, чому? За що ти особисто любиш це місто?

Атмосфера, дух і колорит Барселони не можуть не полонити. Це універсальне місто з синтезом багатої історії та культури, унікальної архітектури, пляжного відпочинку і тусовок на будь-який смак і гаманець, смачної кухні і сприятливого клімату. Я люблю Барселону за те, що тут 300 днів в році світить сонце, і за людей: легких, позитивних і відкритих. Вважаю, багатьом з нас є чому повчитися у іспанців, зокрема їхньому ставленню до життя.

Чи всі так добре в місті, як це уявляється туристам? Розкажи про мінуси повсякденному житті тут.

Звичайно ж, насолоджуватися туристичним відпочинком і жити тут, занурюючись в місцеві реалії і щоденні турботи, – величезна різниця. Головний мінус, мабуть, – місцева бюрократична система і то, що дуже довго доводиться чекати на вирішення будь-яких питань. Для того щоб влаштуватися на роботу, пройти медогляд, провести додому інтернет чи просто отримати одну якусь довідку, потрібно запастися незвичайним терпінням і пройти цілий квест.

Іспанці – народ розслаблений, працюють в режимі сієсти, нікуди не поспішають, а їх улюблені слова: mañana ( «завтра») і no pasa nada ( «нічого страшного»). Ми ж до такого не звикли, нам завжди подавай все і відразу, тому російськомовні спільноти в інтернеті переповнені гнівними відгуками і криками душі з цього приводу. Я теж спершу обурювалася, але останнім часом стрес і тривога зникли, дякую практиці медитацій за мою рівновагу розуму ?

Ще один мінус – велика кількість кишенькових злодіїв, і це попередження тим, хто збирається в Барселону: не беріть на прогулянку великі суми і цінності, не залишайте свої речі без нагляду і носіть рюкзаки перед собою, особливо в метро і місцях скупчення людей.

Кажуть, в Іспанії зараз криза і тут неможливо знайти роботу. Це правда? Як ти зараз заробляєш на життя?

Так, так кажуть, і це частково правда. Але вірю і переконалася на власному досвіді: хто хоче, шукає можливості – у того все виходить. Дивуюся, читаючи в тих же російськомовних групах, мовляв, «у мене потрійна вища, п’ять мов, і я вже кілька років сиджу без роботи, не можу нічого знайти». Проблема більшості людей в тому, що вони не визначилися, чого хочуть в житті, та й в принципі пасивні і ліниві: хочуть, щоб їм хтось відкрив двері і провів, замість того щоб шукати ці двері і проходити шлях самостійно.

Я працювала в Барселоні візажистом-консультантом марки MAC Cosmetics, а потім в магазині Sephora. Перед тим як влаштуватися в МАС, неодноразово підходила до керуючої особисто, висловлюючи бажання працювати саме у них, і мене взяли в самий розпал новорічної кампанії в корнер на головній туристичній вулиці з величезним потоком клієнтів, причому без впевненого володіння мовою, знання продукції і досвіду роботи в продажах. У Sephora ж я пройшла шість співбесід в різних філіях, перш ніж мені сказали «так». Словом, хто шукає, той завжди знайде.

Далі більше. Отримавши відмінний досвід, зрозуміла, що не росту ні як професіонал, ні як особистість, а продаю чужу косметику, працюючи на когось. Не про це ж я мріяла, переїжджаючи сюди. Тому, коли в Sephora мені не продовжили черговий контракт, ситуація мене спочатку приголомшила, проте це був чарівний стусан, щоб приступити до розвитку власного напряму. Починати все з нуля вже було не так страшно, до того ж в Україні останні кілька років я була на фрілансі, так що свобода манила.

Ось уже півтора роки успішно працюю на себе, здійснюючи сервіс мейк-апу та укладок в Барселоні і по всій Іспанії, а також даю уроки, навчаю макіяжу, і збираюся продовжувати в тому ж дусі. Мільйони не заробляю, але мені з головою вистачає на задоволення всіх потреб, а головне – я займаюся улюбленою справою і у мене купа вільного часу на саморозвиток і особисте життя.

У тебе багато знайомих експатів в місті? Які ти знаєш способи переїхати жити в Барселону? Які з них найзручніші / небезпечні / ефективні?

Так, по натурі я людина комунікабельна і соціально активна, не дивно, що за три з гаком роки обзавелася безліччю знайомств. Що цікаво, спочатку більше спілкувалася з іспаномовними, так як хотіла прокачати мову і дізнатися про різних людей з різних країн і культур. Але зараз моє найближче оточення – це російськомовні, все-таки один менталітет. Насправді неважливо, якої національності твій друг, коли у вас спільні цінності і ви крокуєте в одному напрямку.

Що стосується способів еміграції в Барселону, їх багато, і всі вони описані в інтернеті. Я не буду детально зупинятися на кожному, перерахую лише, виходячи з критеріїв, заданих в питанні. Отже, найзручніший – це укласти шлюб з резидентом Іспанії, причому якщо ваш чоловік / дружина не просто резидент, а володіє іспанською національністю, ви через рік офіційного шлюбу маєте право запитувати громадянство. Також у вас є шанси отримати робочу візу і переїхати в Іспанію на підставі контракту, але тільки в тому випадку, якщо ви унікальний фахівець (дипломат, вчений) і роботодавець зможе довести в Міністерстві праці, що на цю посаду ніхто з резидентів не претендує.

Самий не те щоб небезпечний, але ризиковий спосіб – це прожити в країні мінімум три роки нелегально і спробувати отримати ВНЖ по осілості. Потрібно бути готовим до того, що протягом цього часу неможливо виїхати за межі Іспанії і влаштуватися на нормальну роботу. Більшість з наших, хто йде таким шляхом, заробляє на життя, доглядаючи за дітьми і людьми похилого віку або займаючись прибиранням. Через три роки є шанси легалізуватися: для цього необхідно пройти співбесіду і підготувати цілий пакет документів, які свідчать про те, що ви дійсно тут живете весь цей час, володієте мовою і соціально інтегровані, а головне – знайти роботодавця, який погодиться вас оформити і надасть контракт на 40 годин в тиждень мінімум на рік. Це все дуже складно, але можливо.

Найбільш ефективний спосіб переїзду, як на мене, – оформлення студентської візи. Можна вступити до іспанського ВНЗ або проплатити мовні курси. При такому способі ви маєте право легально жити в країні і навіть працювати 20 годин на тиждень (але знову ж таки за умови того, що знайдете роботодавця, який погодиться вас взяти і зробити висновок так званий конвеніум).

Розкажи про свої улюблені місця в місті. Де тебе часто можна знайти?

Обожнюю зустрічати світанки на березі моря. Зараз літо, сонце встає дуже рано. Я прокидаюся близько 6 і сідаю на велосипед. 15 хвилин – і я на пляжі. Виконую дихальні практики, медитую, загораю, купаюся, читаю і, заряджена сонячною енергією, їду додому або у справах. Раніше робила це сама, але останнім часом у мене з’явилися однодумці, чому я несказанно рада. Тут хочеться навести цитату з прекрасного і дуже близького мені фільму Шона Пенна «У диких умовах»: «Щастя має сенс лише тоді, коли є з ким його розділити…»

Також я ходжу на йогу в студію Jivamukti, крім цього, ми часто збираємося з подругами і займаємося йогою на терасі (в Барселоні дуже багато квартир з великими терасами на даху, де можна засмагати, робити барбекю і просто відпочивати). Ще просто обожнюю танцювати і практикую контактну імпровізацію, так що мене можна зустріти на різних танцювальних тусовках.

А взагалі я останнім часом трохи втомилася від міста і вважаю за краще тікати на природу від шуму і засилля інформації. Коли ви в останній раз опинялися наодинці з собою, відключивши всі засоби зв’язку і просто споглядаючи хмари, спостерігаючи за життям комах, вдихаючи аромат квітів? Для мене це один з улюблених видів дозвілля, подібні «Ескейпи» очищають мозок, позбавляють від стресу і дарують чудовий стан рівноваги і гармонії з собою і навколишнім світом.

Чи плануєш коли-небудь їхати з міста? Чому?

Їхати я поки не планую, але збираюся подорожувати. Світ такий величезний і дивовижний, хочеться побачити і пізнати якомога більше! Тепер мене вабить Азія…